Інструкція для батьків, вчителів та шкільних психологів

Булінг через сексуальну орієнтацію та гендерну ідентичність

Які наслідки булінгу для дитини? Хто відповідальний, якщо булінг відбувається в школі? Як ефективно подолати булінг в класі? Що потрібно зробити шкільному психологу, якщо йому або їй стає відомо про булінг?
Психологиня Ксенія Віттенберг про те, як допомогти дитині в школі.
В цьому подкасті ви дізнаєтеся про те, чому одній людині не подолати булінг і яким чином підтримати людину, яка зазнає булінгу через свою сексуальну орієнтацію або гендерну ідентичність.

Булінг — це системне явище. Це форма колективної агресії, яку подолати наодинці неможливо. Щоби ми могли дійсно надати допомогу, треба зрозуміти, що необхідно залучити якомога більше людей на всіх рівнях.

Булінг — це небезпечне явище
. Навіть якщо здається, що діти просто бавляться, або молоді люди жартують, людина, яка зазнає булінгу, перебуває в стані тривалої постійної травматизації. І мозок людини змінюється. ЇЇ психіка зазнає незворотних змін, коли людина перебуває в ситуації булінгу.

Люди, які зазнали булінгу в дитячому або юнацькому віці, як правило витрачають багато років життя на те, щоби повернутися до нормального функціонування. Це тривала робота з психотерапевтом, а інколи це також і медикаментозне лікування. Людина, яка зазнавала булінгу в дитинстві, у дорослому віці має обмежений ресурс на виконання повсякденних завдань.
За явище булінгу несуть відповідальність адміністрація школи та вчителі, згідно із законодавством
«Ми не знали, що в класі відбувається булінг» — не є аргументом. Адміністрація школі й вчителі зобов'язані знати й робити просвітницьку роботу, інформувати дітей і батьків. Наприклад, у деяких школах розміщують інформаційні плакати, на яких зазначені ознаки булінгу, і поради, до кого звертатися, що робити, якщо з вами трапляється щось схоже.

Якщо булінг відбувається через сексуальну орієнтацію або гендерну ідентичність, це насамперед булінг. І працюємо ми з цим явищем так само як і з будь-якою формою булінгу. Для тих, хто є ініціатором булінгу, байдуже, за що зачепитися. Це перше, що ми мусимо пояснити людині, яка зазнає булінгу.

Ми говоримо, що насправді з нею все нормально. Вона не є поганою або поганим, гіршим або гіршою за інших. Навіть якщо вона відрізняється від інших людей, це не є причиною чинити такі дії, які чинять із нею. Поганим є якраз те, що є такі люди, які вважають, що можливо комусь робити те, що вони роблять їй.

Нам необхідно пам'ятати, що людина, яка зазнала булінгу, потребує постійної, навіть щоденної, підтримки й допомоги. Вона може приховувати те, що з нею відбувається, оскільки побоюється, що її зізнання або звернення по допомогу може спричинити ще більшу хвилю булінгу.

Коли ви виявили, що людина зазнає булінгу й поговорили з нею, необхідно скласти для неї план дій з кількома варіантами. Переконайте людину звернутися по допомогу. Скажіть їй, що те, що з нею роблять, є злочином. І якщо це відбувається в навчальному закладі, то адміністрація не виконує своїх обов'язків і необхідно їй про це нагадати.
Точно не варто робити
Не варто погрожувати агресорам, тобто тим дітям, які нападали на людину, яку ми намагаємося захистити.

Погрози й силові методи можуть спричинити ще більшу хвилю агресії. Можливо, люди в класі або групі припинять чіпати цю людину, але знайдуть собі іншу жертву.
Найкращий спосіб боротьби із булінгом
Краще за все поговорити з усією групою, або всім класом про те, що таке булінг, наприклад:
«Ви знаєте, що є таке явище, як хвороба. Може захворіти людина, декілька людей, ціла родина, а може захворіти цілий клас. І булінг — хвороба, на яку захворів клас або група. І цю хворобу необхідно вилікувати. Якщо ми її не вилікуємо, то багато людей можуть постраждати.»

А ми знаємо, що наслідки від булінгу інколи бувають катастрофічними. Тому робота із групою людей, або із класом, де відбувається булінг, має бути системною, довготривалою й інтенсивною.
Що ми можемо зробити для людини
Ми можемо допомогти їй нормалізувати її почуття себе й подолати внутрішню гомофобію. Це теж тривалий процес, який не відбувається відразу. Якщо нашої допомоги недостатньо, потрібно знайти фахівців у цьому питанні.

Було б непогано допомогти людині скласти власний план із подолання булінгу.

Щоб вона відчувала нашу підтримку, ми кажемо, що ми завжди поруч, що також є інші люди, готові їй допомогти. І необхідно щодня запитувати людину, як було сьогодні, і допомагати їй відстежувати прогрес.

За потреби, якщо вжиті заходи не призвели до бажаного результату, варто змінити навчальний заклад. Адже перебування в ситуації булінгу має свої наслідки. Ще раз нагадаю, що будь-які дії нашої допомоги будуть марними, якщо людина й далі перебуватиме в ситуації, де щоденно з нею трапляється те саме, від чого вона страждала.
Отже, підсумую, булінг є системним явищем, формою колективної агресії й подолати булінг можна застосовуючи комплекс заходів, у тому числі із залученням якомога більшої кількості причетних людей. Ми з вами зацікавлені, щоби явище булінгу траплялося якомога рідше, а краще не траплялося взагалі.