Що робити, якщо ваш РОБОТОДАВЕЦЬ — ГОМОФОБ?

Рівні права та свободи у сфері праці гарантовані кожній та кожному із нас законодавством та Конституцією (Стаття 24 Конституція України; Стаття 2–1. Кодексу законів про працю України). Проте багато хто з ЛГБТ+ людей (особливо тих, хто не приховує свою належність до спільноти) стикаються на роботі із дискримінацією через свою сексуальну орієнтацію. Часто це трапляється ще на етапі її пошуку.

Як виявити, що роботодавець дискримінує вас саме через вашу сексуальну орієнтацію та як цьому протидіяти?

Ознаки, що підтверджують наявність дискримінації з боку роботодавця:
  • У вакансії, яку розмістив цей роботодавець, чітко вказані критерії до полу, віку, орієнтації, зовнішності тощо, що не відноситься до професійних якостей та навичок.

Зверніть увагу на те, що існує конкуренція між фірмами, та методи таких «війн» бувають не завжди законними, тому завжди перевіряйте джерело інформації — це має бути офіційний сайт роботодавця та/або сайт, де фірму можна ідентифікувати.

  • На співбесіді співробітник/представник роботодавця ставить питання щодо вашої сім’ї, вашої сексуальної орієнтації або коментує її (що ніяк не стосується ваших професійних знань, досягнень та навичок).

До прикладу:

«Ви виглядаєте як гей/лесбійка, це може не сподобатися іншим людям в колективі»

«Вам краще не розповідати тут про свою сексуальну орієнтацію»

«Ага, значить дітей народжувати ви не збираєтесь»

«Наш колектив дружить сім’ями, тому вам, певно, буде незручно відвідувати наші заходи»

  • При здійсненні трудових обов’язків із боку керівництва та/або співробітників фірми ви постійно чуєте дискримінаційні жарти про себе особисто та/або категорію осіб, до яких відноситесь. На ваше публічне зауваження, що вам це неприємно чути, ніхто не реагує, керівництво не проводить жодної виховної роботи, навпаки ситуація погіршується.
  • Ви отримуєте меншу оплату, ніж колега/колежанка, що робить те саме та/або менше, ніж ви. Єдиною різницею між вами та ними є сексуальна орієнтація (тобто те, що ніяк не впливає на професійні якості та навички). Керівництво ніяк це не пояснює.
  • Вас не беруть на будь-які урочисті та/або презентаційні заходи. Ви можете бути головним експертом/експерткою даного проєкту, але коли приїжджають міжнародні партнери, замість вас проєкт презентують інші особи. Керівництво пояснює це тим, що «фірма має репутацію такої, що підтримує традиційні цінності, а отже так буде краще». Або ж не пояснює ніяк взагалі.

Це лише деякі приклади того, як може виражатись дискримінація у сфері праці.

ЯК ІЗ ЦИМ БОРОТИСЯ?
  • Якщо ви тільки шукаєте роботу та натикаєтеся на вакансії з ознаками дискримінації, напишіть скаргу адміністрації сайту, де розміщена дана вакансія, посилаючись на норму Стаття 2–1. Кодексу законів про працю України та ст. 24 Конституції України. Сайти, де розміщаються вакансії, зобов’язані слідкувати за тим, аби вакансії не порушували законодавство, а отже повинні швидко зреагувати й видалити вакансію.
  • Якщо йдете на співбесіду, підстрахуйтеся: візьміть із собою телефон чи диктофон, аби записати розмову.

ВАЖЛИВО: ви не зобов’язані попереджати співрозмовників про запис розмови, бо це офіційне публічне спілкування.

  • У разі, якщо на співбесіді почуєте будь-яку ознаку дискримінації через сексуальну орієнтацію, ви маєте законне право оприлюднити запис цієї розмови (у соцмережах тощо). Роботодавець після цього може понести серйозні репутаційні втрати та переглянути політику компанії щодо ЛГБТ+ людей.
    • Якщо ви вже працюєте на такого роботодавця та поки не маєте можливості змінити роботу, можна звернутись за допомогою до наступних інституцій:
  1. Представника Уповноваженого Верховної ради України з дотримання рівних прав і свобод — Іванкевича Віктора Вікторовича. Тел.: (044)298–70–64, пошта: [email protected].
  2. На урядову (Кабінету Міністрів України) «гарячу лінію». Тел.: 1545.
  3. Державної служби України з питань праці. Телефон для консультацій: (044) 288 10 00, сайт: https://dsp.gov.ua/
  4. Окрім цього можна звернутися у будь-які ЗМІ. У деяких випадках розголос ситуації може створити суспільний резонанс, який змусить роботодавця змінити поведінку на більш правомірну. Якщо не бажаєте розголосу особистих даних, зробити це можна анонімно.

Боротися з дискримінацією потрібно завжди. Та майте на увазі, що боротьба за свої права, як і будь-яка інша — напружений процес. Тому радимо заручитися підтримкою близьких та/або за потреби звернутися до психолог_ині.

Авторка: Лілія Вірьовкіна, юристка, експертка ГО «Інсайт»