Булінг — це не просто сварка чи образа. Це постійне, цілеспрямоване знущання, яке дуже сильно впливає на дитину. У дитини, яку постійно цькують, змінюється психіка, виникає тривога, страх, відчуття провини. Ці наслідки можуть залишатися з людиною на багато років і навіть вимагати лікування.
Люди, які зазнали булінгу в дитячому або юнацькому віці, як правило, витрачають багато років життя на те, щоби повернутися до нормального функціонування. Це тривала робота з психотерапевтом, а інколи це також і медикаментозне лікування. Людина, яка зазнавала булінгу в дитинстві, у дорослому віці має обмежений ресурс на виконання повсякденних завдань.
Школа — це місце, де діти повинні почуватися в безпеці. Тому відповідальність за ситуацію несе адміністрація закладу та вчителі. Вони мають знати, що відбувається в класі, й вживати заходів, навіть якщо ніхто прямо не скаржився.
Фраза «Ми не знали» — не виправдання. Школа зобов’язана проводити просвітницьку роботу, інформувати дітей і батьків, як розпізнати булінг і що з цим робити. Наприклад, вивішувати в коридорах плакати з порадами та контактами, куди звертатися.
Якщо дитину цькують через сексуальну орієнтацію або гендерну ідентичність, це не “інша ситуація”. Це все той самий булінг. І підходити до неї потрібно так само серйозно. Той, хто знущається, просто шукає причину — колір волосся, вага, акцент, або — СОГІАбревіатура: сексуальна орієнтація, гендерна ідентичність; експресія, статеві ознаки. More. Це не означає, що проблема в дитині. Проблема — в агресорі.
Тому дуже важливо дати дитині зрозуміти: з нею все гаразд. Вона має право бути собою. Вона не гірша за інших і не заслуговує на знущання.
Дитина може мовчати, бо боїться, що стане ще гірше.
Допоможіть скласти план дій. Запропонуйте кілька варіантів — до кого звернутися, що зробити.
Питайте, як минув день. Запевняйте, що ви поруч і готові допомогти.
Це лише загострить ситуацію. Замість цього — працюйте з усім класом.
Наприклад: "Булінг — це як хвороба. Вона може заразити всю групу. І якщо ми її не зупинимо, вона завдасть шкоди багатьом".
Якщо всі заходи не допомагають, і булінг триває — можливо, варто перевести дитину в інший навчальний заклад. Психологічна безпека важливіша за все. Ніщо не зміниться, якщо дитина щодня перебуватиме в ситуації небезпеки.
Булінг — це серйозне явище. Подолати його можна лише разом — коли діють і вчителі, і батьки, і психологи, і самі діти. Наша мета — зробити так, щоб у школах було безпечно для всіх, незалежно від того, ким є дитина і як вона себе відчуває.