ГО «Інсайт» підготувала аналітичний огляд судової практики Верховного Суду та апеляційних інстанцій у справах, пов’язаних із домашнім насильством. Дослідження охоплює рішення 2023–2026 років та аналізує ключові правові підходи, які сьогодні визначають захист постраждалих осіб в Україні.
Серед основних тенденцій, які були виявлені під час аналізу:
- Для притягнення особи до кримінальної відповідальності за домашнє насильство достатньо встановити три епізоди насильницької поведінки, навіть якщо не всі вони були предметом окремого судового розгляду.
- Психологічне насильство дедалі частіше визнається судами як самостійна форма шкоди. Страх, тривожність, приниження та емоційне виснаження можуть бути достатніми підставами для кримінально-правової оцінки дій кривдника.
- Попереднє адміністративне покарання не звільняє особу від кримінальної відповідальності, якщо насильство продовжується та має системний характер.
- Показання постраждалої особи та свідків можуть визнаватися достатніми доказами систематичності насильства навіть за відсутності експертиз чи матеріальних доказів.
- Суди дедалі активніше застосовують обмежувальні приписи, заборону контактів із потерпілою особою та програми для кривдників як інструменти попередження повторного насильства.
Водночас дослідження виявило й низку проблем. Серед них — недостатня увага до випадків психологічного насильства на рівні слідства та судів першої інстанції, а також формальний підхід до проведення допитів дітей у справах про домашнє насильство.
Результати аналізу свідчать про поступове посилення захисту постраждалих від домашнього насильства та формування більш комплексного підходу до оцінки таких справ. Водночас подальше вдосконалення правозастосовчої практики залишається важливим кроком для забезпечення ефективного доступу до правосуддя та безпеки постраждалих.
Дослідження було проведене в межах проєкту, що впроваджується ГО Інсайт за технічної підтримки ООН ЖінкиЛюдина, яка має жіночу гендерну ідентичність незалежно від її статі та гендерної експресії. More в Україні та за фінансування Жіночого фонду миру та гуманітарної допомоги ООН (WPHF). WPHF – гнучкий та оперативний інструмент фінансування, що підтримує якісні заходи для підвищення спроможності місцевих жінок у запобіганні конфліктам, реагуванні на кризи та надзвичайні ситуації та використання ключових можливостей миробудівництва.
Цей матеріал підготовлений за фінансової підтримки Жіночого фонду миру та гуманітарної допомоги Організації Об’єднаних Націй (WPHF), але це не означає, що висловлені в ньому погляди та вміст є офіційно схваленими або визнаними з боку Організації Об’єднаних Націй.